Гірчиця жовта - сидерат

Однорічник, який збагачує ґрунт азотом та покращує його структуру. Накопичує велику кількість зеленої маси; захищає ґрунт від водної та вітрової ерозії; покращує фітосанітарний стан поля.

Норми висіву: 160-200 г на 1 сотку

Переваги жовтої гірчиці:

- При перегниванні зелені ґрунт збагачується азотом, фосфором, калієм.

- Коренева система гірчиці має здатність поглинати з ґрунту важкорозчинні поживні елементи, які недоступні для інших рослин і переводити їх у легкодоступні форми.

- Поліпшуються фізичні та фізико-хімічні властивості ґрунту. Вона стає рихлішою, краще вбирає вологу і пропускає повітря. - Створюються оптимальні умови для розвитку та активності корисних ґрунтових мікроорганізмів та черв'яків.

- Килимом сидератів грунт надійно захищається від водної та вітрової ерозії, захищається від перегріву та висушення.

- Пригнічується зростання бур'янів.

- Фітосанітарні властивості завдяки наявності ефірних олій у всіх частинах рослини - профілактика розвитку фітофторозу, парші картоплі, фузаріозу.

- Відлякує шкідників - дротяника, попелиці, трипсів тощо.

Вирощування та використання.

Посіви гірчиці жовтої не слід розміщувати на грядках для інших хрестоцвітих - капусти, редьки, редиски, ріпи, оскільки шкідники та хвороби у них загальні. Це найкращий попередник для пасльонових та бобових. Посів гірчиці жовтої проводиться навесні або восени, а також влітку, між основними культурами або на порожніх грядках. Сіють насіння рядами або розсипом. Зелень важливо скошувати до початку цвітіння. Після скошування її закладають у ґрунт або залишають на грядці, як мульчу. Взимку вона сприяє утриманню снігу.